Якщо регулятивні збори – то на розвиток!
Практика платежів ринку існує у ряді країн світу. У нашій країні забезпечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг недостатнє, що негативно відбивається на ринку. Проте розглядати питання про такі речі, як додаткові збори з учасників ринку можна тоді, коли формування складу регулюючого органу не залежить від політичних квот і коли цей орган буде реально виконувати покладені на нього функції, зокрема, сприяння розвитку ринку небанківських фінансових послуг. Проте якщо Державна Комісія не сприяє розвиткові ринку, а нерідко і шкодить йому, доцільність введення регулятивних платежів здається сумнівною.
Виникає ряд запитань щодо розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про погодження проекту Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регулятивних зборів у сфері регулювання ринків фінансових послуг)”. Крім того, що наявна груба невідповідність показників у розрахунках, викликає подив стаття щодо ставок зборів, де говориться, що ставки регулярного регулятивного збору становлять ...для адміністраторів недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок та інших фінансових установ, державне регулювання та нагляд за якими здійснюється спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, – 0,1 відсотка сукупної вартості чистих активів станом на 1 січня поточного року. Мабуть, немає фахівця у сфері фінансів, який би не знав, що чисті активи – це активи установи за вирахуванням її зобов'язань (див. Наказ Міністерства Фінансів України № 163 від 07.07.99 р. "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19"). Беручи це до уваги, чи буде Держфінпослуг фінансувати діяльність кредитних установ з від’ємним капіталом, особливо тих, якими опікується департамент тимчасового адміністрування?
Викликає здивування некоректне використання термінів. Наприклад, у Таблиці 1 читаємо "Розмір зареєстрованого статутного (пайового) капіталу фінансових установ". Але усім відомо, що пайовий капітал кредитних спілок є змінною величиною і, відповідно, не підлягає реєстрації.
В аналізі регуляторного впливу викладено прогнозний розрахунок сум регулятивних зборів на рік. Проте у Порядку обчислення і сплати зборів знову ж таки, маємо непевність: "базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу". У такому разі, 0,1 відсотка сукупної вартості чистих активів станом на 1 січня поточного року кредитні спілки мають платити щоквартально, тобто 0,4 % за рік, оскільки у документі декларується, що податковий період — квартал. І цей платіж не залишиться незмінним: „...щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Кодексу щодо ставок зборів, що сплачуються фінансовими установами, за здійснення спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг регулювання та нагляду за такими фінансовими установами (початкових та регулярних регулятивних зборів) з урахуванням потреб у фінансуванні зазначеного органу”. Виходячи з чого будуть розраховуватися потреби у фінансуванні зазначеного органу і чим вони мотивуватимуться? Крім того, якщо кожен рік кожне міністерство вноситиме свої зміни до проектів законів, то Верховна Рада займатиметься лише їх розглядом.
Отже, подібними нормативними актами Держфінпослуг спонукає кредитні спілки та інші фінансові установи: а) не нарощувати капітал; б) бути збитковими. Іншими словами, регуляторна діяльність Держфінпослуг спонукає суб’єктів регулювання до "тінізації" своєї діяльності.
Не можна оминути питання доцільності введення додаткових зборів. Даючи "Аналіз регуляторного впливу ", автори даного законопроекту обґрунтовують введення регулятивних зборів необхідністю фінансування операцій, які уже є предметом діяльності створених Держфінпослуг протягом останнього року державних підприємств — "Державного підприємства "Інформаційно-технічний центр" та "Державного підприємства „Український інститут розвитку ринків фінансових послуг” — і, відповідно, фінансуються за рахунок коштів піднаглядних установ. Навіщо платити двічі?
Катерина Калустова, Віце-президент НАКСУ з питань саморегулівності, Директор фінансового департаменту НАКСУ